Педагогічні доробки

Майстер-клас з циклу "Україну знаємо, любимо, шануємо"
 (лялька-мотанка своїми руками)

ДОРОБКИ

З НАЦІОНАЛЬНО – ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МАЛЮКІВ

До основних завдань патріотичного виховання дошкільнят належать:

·       формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка,міста);

·       формування духовно-моральних взаємин;

·       формування любові до культурного спадку свого народу;

·       виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;

·       почуття власної гідності як представників свого народу;

·       толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

Дітям про ХРЕЩЕННЯ ГОСПОДНЄ.

 Святе Богоявлення —19 січня.

Над водяною гладдю берега далеко розносився плескіт, сміх, людська мова. Тут Іоанн, син священика Захарії і Єлизавети, родички Діви Марії, хрестив людей у священній річці Йордан. Перед цим він довго жив у пустелі, постився, харчувався саранчею і диким медом, одягався у найпростіший одяг із грубої шерсті верблюда. Потім за велінням Божим він вийшов із пустелі і став проповідувати людям про наближення царства Небесного і про те, що у світ прийшов Спаситель, якого так довго чекали.

Щоб прискорити прихід щасливого царства і гідно зустріти Спасителя, Іоанн закликав покаятися у гріхах, очиститися і прийняти Хрещення у водах річки Йордан.

Люди, почувши це, поспішали хреститися. Іоанна ж вони прозвали Хрестителем. Ще його називали Предтечею, бо він підготовлював людей до прийняття Спасителя.

Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийшов на Йордан до Іоанна, щоб похреститися від нього.

- Я прийшов прийняти від тебе хрещення, Іоанне, — сказав Ісус.

Іоанн, вважаючи себе негідним, збентежено вигукнув:

- Мені потрібно хреститися від Тебе!

- Облиш зараз, — такою була відповідь.

Іоанн зрозумів: зараз не варто сперечатися, а час показати приклад людям.

І ось Хрещення здійснилося: Христос увійшов у воду Йордану, і Іоанн поклав руку на його голову. Коли Спаситель виходив із води, раптом небеса розверзлись, і дух Божий у вигляді голуба, злетів з неба, опустився на Ісуса, і почувся голос Бога:

- Се є син Мій улюблений, в якому Моя прихильність...

(з Біблії для дітей)

Свято Хрещення називається в нас ще Святим Богоявленням, тому що тоді вперше явилися людям всі три лиця Пресвятої Троїці:Бог Отець говорив з неба, Син Божий хрестився, дух Святий зійшов у вигляді голуба.

Найголовніша подія в це свято — освячення води. Її освячують у церкві і в ополонці. Процесію для її освячення називають Хресним ходом на Йордан.

День напередодні Богоявлення називається Хрещенським святвечором. Це найголовніший день святочних ворожінь.

У день Хрещення Господнього після молебні на річці віруючі купаються у ній роздягнені, щоб омитися свяченою водою, вилікуватися від хвороб, очиститися від гріха.

Настають хрещенські морози.

Якщо напередодні день теплий — хліб буде рясний.

Похмуре небо, йде сніг ‚великий іній цього дня передбачають плідний рік, ясний день — неврожай.

Заняття у старшій групі

«Сторінками Червоної книги України»

Мета: поглибити знання дітей про перші весняні лісові квіти: підсніжник білосніжний, проліску дволисту, сон великий, первоцвіт весняний та їхнє значення для природи; ознайомити дітей з Червоною книгою України (рослинний світ), поєднувати розповідь про весняні квіти з загадками та легендами; вчити бережно ставитися до лісових квітів, виховувати здатність бачити красу в кожній квітці; розвивати уяву, пам’ять, допитливість; вміння творчо ставитися до поставленого завдання, розвивати дрібну моторику рук, увагу.

Матеріал: демонстраційні картинки із зображенням підсніжника білосніжного, проліски дволистої, сон-трави великої, первоцвіту весняного; аудіозапис «Звуки природи» — весняний ліс; загадки, легенди про квіти; демонстраційний матеріал «Рослини Червоної книги України»; Червона книга України; картон з намальованим контуром кошика, ножиці, клей ПВА, пензлики клейові, багатошарові кольорові серветки: зелені, білі, блакитні, фіолетові, жовті, які імітують зелень і перші весняні квіти.

Хід заняття:

-         Добрий день, діти! Нарешті закінчилася зима, і прийшла така довгоочікувана пора. Яка?

-         Настала весна.

-         Зима ще не хоче поступатися і весь час готує якісь несподіванки. А якби ви, діти, навесні захотіли помандрувати, куди б ви вирушили? (Відповіді дітей). Я вам пропоную здійснити подорож до...

Здогадайтеся, малята,

Де дерев росте багато.

Дикі звірі де живуть,

Квіти й кущики ростуть? (Ліс)

-         Це подорож до лісу. Заплющить очі й уявіть, що ви потрапили до весняного лісу. (Грає аудіозапис «Звуки природи» — весняний ліс). Весело пташки співають, весну красну закликають. А погляньмо на галявину, що це за лісове диво? (Діти дивляться на дошку, на якій висять картинки з зображенням квітів різних пір року).

-         Це квіти.

-         Так. Але, щось тут не так. Знайдіть, діти, помилку.

-         Це квіти різних пір року.

-         Тож, пропоную пограти в гру і все поставити на свої місця.

Дидактична гра «Відгадай весняну квітку».

Мета: вчити дітей впізнавати весняні квіти за загадкою, вміти знаходити їх серед інших; розвивати уяву, пам’ять, логічне мислення; виховувати стриманість, повагу до товаришів.

Матеріал: демонстраційні картинки із зображенням весняних, літніх, осінніх квітів.

Дуже ніжний, білий-білий

Визирає із-під снігу.

Він зимоньку проводжає

Весну першим зустрічає. (Підсніжник)

Листочків зелених шовковий килим

Сховала зима під снігом білим.

Весна настала і сонце гріє —

Зелений килим увесь синіє. (Проліски)

Рано навесні — не влітку,

Зацвіла у лісі квітка —

Фіалкова, волохата,

Та, що дуже хоче спати. (Сон-трава)

Із зеленої сорочки

Жовті дивляться дзвіночки.

Їх зіткав весною гай,

Як зовуть їх? Відгадай! (Первоцвіт)

-         Молодці, добре грали, були уважними. А тепер скажіть мені, як можемо назвати квіти, що цвітуть весною? (Весняні квіти) А ті, що квітнуть улітку? (Літні квіти) А восени? (Осінні квіти) А коли квітів у лісі не буває?

-         Зимою квіти в лісі не цвітуть, бо вони спочивають.

-         А подивіться, що я тримаю у руках. (Вихователь показує Червону книгу України). Це незвичайна книга, в ній зібрані відомості про всі рідкісні рослини нашої країни. Куди б ми не пішли: чи в ліс, чи в поле — повсюди нас зустрічають квіти — наші зелені друзі. Кожна квітка — то загадка природи, сповнена краси й довершеності.

Показую демонстраційні картини із зображенням весняних рослин, що входять до Червоної книги України.

-         На жаль, дедалі більше видів рослин безслідно зникають. Як ви думаєте, діти, чому зникають весняні рослини? (Відповіді дітей).

-         Найбільшу небезпеку для весняних квіточок створюють люди. Особливо нещадно рвуть квіти для букетиків, коли наступають весняні свята. Як ви думаєте, які? (Відповіді дітей).

-         Як на вашу думку, яку користь приносять весняні квіти? (Відповіді дітей).

Розповідаю про те, чому не можна рвати лісові квіти; про користь весняних квітів для лісу, для перших комах, які пробуджуються після зимового сну тощо.

-         А ви знаєте, що люди розказують про первоцвіти? Ось послухайте.

Конспект заняття з народознавства

 з використанням методики ТРВЗ для дітей шостого року життя

«Ой, у саду калинонька»

Мета: розвивати любов до рідної природи, образне, художнє мислення, зв’язне мовлення, бажання оберігати, любити рідний край; виховувати патріотичні почуття; створити в уяві дітей красу природи рідного краю; познайомити дітей з народними повір’ями, пов’язаними з калиною; розширити та закріпити знання дітей про обереги: калину, рушник, віночок, з красою художнього слова легенд.

Словник: прислів’я, приказки, загадки.

Матеріал: загадки, вірші, природний матеріал, папір, фарби, клей.

Хід заняття:

-        Діти, хтось стукає у віконце?

Поглядаємо у вікно, але там нічого не бачимо.

-        Я щойно бачила, як синичка пролетіла. Може це вона що залишила?

Відчиняю вікно і достаю повідомлення.

-        Діти, тут якісь набір слів. Давайте разом прочитаємо.

Читаємо слова: холод, голод, птахи, зникла.

-        Діти, як ви гадаєте, що ці слова значать?

Варіанти відповідей.

-        Може це значить, що скоро прийде зима настане для птахів холод та голод.

А що значить слово "зникла"? Стривайте тут ще є загадка:

За хатою у садочку,

У зеленому віночку,

У зеленому намисті

Дівчинонька чепуриться,

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти,

За намисто кожен смик,

Та й укине на язик.

- Дійсно це Калина і мабуть зникла. А що таке калина, може це Ім'я, річ, дерево?

Варіанти відповідей.

- Це кущ, який росте по тінистих лісах, в гаях, дібровах, на березі річки. По всій Україні калину садять біля хат. Це найперша і найзначніша ознака оселі українця. Існує звичай біля щойно зведених осель на примітному місці в першу чергу висаджувати калину, як символ родинного блага, достатку, благополуччя. Недарма в народі кажуть:

Посадіть калину коло тина, щоби злагода була.

Буде щедрою родина, буде честь їй і хвала.

Калина - це символ рідної землі, отчого краю, батькової хати. Послухайте прислів'я про калину: "Любуйся калиною, коли цвіте, а дитиною, коли росте".

Калину у народі порівнювали з дівчиною: "Дівчина, як у лузі калина". Поети оспівували в своїх віршах цю чудову рослину. Хто хоче прочитати вірші про калину?

Діти читають вірші Т.Г. Шевченко,Лесі Українки.

- Діти, як ви гадаєте, чому назвали калиною?

Варіанти відповідей.

- Хочете послухати легенду про це?

Слухайте: "Було це давно. В одному селі жила привітна і чарівна дівчина, звали її Калина. Люди любили її за щире і добре серце. На весні дівчина пішла в ліс, та вирішила посадити вздовж шляху якусь рослину. Викопала в гущавині лісу тонесеньку стеблину і посадила. А щоб прийнялась носила воду від самісінької хати, поливала. І почав розростатися кущ. Ішов якось шляхом подорожній, стомився та й сів перед кущем відпочити і каже: "Спасибі роботящим рукам, що кущ посадили". І тут сталось диво: вбрався кущ білим цвітом, а потім в кожній ягоді заховалося зернятко, схоже на маленьке серце.

Прийшла дівчина Калинка до куща, він нахилився до неї і каже: "Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули подаруй мені своє ім'я". Так і став кущ зватися калиною. Сподобалась вам легенда? Калина є оберегом. Які ще обереги ви знаєте?

Діти називають.

-        Багато цікавого ви дізнались про калину, але синичка нам повідомила, що калина зникла. Як ви гадаєте куди?

Варіанти відповідей.

-        Може і Баба Яга, але де нам її шукати, як повернути калину птахам, тваринам, людям.

Варіанти відповідей.                             

-        Давайте присядемо на килим, заплющимо очі, скажемо чарівні слова і може станеться диво.

Діти так виконують. З'являється Баба Яга.

-                     Хто мене кликав?

-                     Ми шукаємо калину. В тебе її ненароком немає?

-                     Нічого в мене немає, я бідна і нещасна.

-                     Бабусю без калини і краса зникла на Україні. Людям і тваринам вона потрібна.

-                     Ну, в мене калина, але я вам її не віддам, а може і. віддам якщо виконаєте три завдання.

Розкажіть мені ось про камінець, де він був? Як потрапив сюди? Що з ним буде?

Діти складають невеличкі розповіді за планом.

- Молодці, цікаво розповіли, мені сподобалось. Слухайте друге завдання:

- Скажіть навпаки:          Темно - світло,    чорний-

      гарячий -    ,        день-

      високий -   ,        плаче-

      веселий -    ,        холод-

      солодкий -           ,        гарний-

І третє завдання "Знайди зайве слово":

Береза, калина, лен, дуб.

Волошка, верба, пролісок, ромашка.

Виконали і третє завдання. Бабусю верни калину. Але мені дуже сумно.

А ми для тебе заспіваємо пісню веселеньку про калину.

Діти виконують жартівливу пісню "Ой, у саду калинонька".

- Сподобалось тобі Бабусю Ягусю? Ми для тебе ще намалюємо калину.

Діти підгрупами, використовуючи природний матеріал, фарби, папір, клей виконують зображувальними засобами роботи і дарують їх Бабусі Ягусі.

Посадіть калину в чистім полі!

Хай вона освятить час.

Рід наш дуже любить волю,

Хай же воля любить нас.

А щоб світ її не стерся,

Не зів'янув у спориш,

Посадіть коло серця,

Щоб цвіла вона в душі!

Конспект заняття на тему

"УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК"

для дітей старшого дошкільного віку

Мета: Закріпити знання дітей про роль українського віночка в убранні дитини, значення квітів (барвінок, незабудка, чорнобривець, безсмертник, ромашка), кольорів стрічок. Ознайомити, що означає квітка маку у віночку та розташування стрічок у вінку. Закріпити знання про різницю між кількісним і порядковим рахунком, закріпити елементи українського народного танцю, вміння рухатись ритмічно, співвідносити рухи з характером музики. Розвивати зв'яз­не мовлення, логічне мислення. Виховувати інтерес до народних оберегів.

Обладнання: шапочки-наголовники квітів для кожної дитини (ромашка, барвінок, безсмертник, волошка, мак, незабудка), вінок, паперові стрічки (коричневі, жовті, зелені, сині, блакитні, оранжеві, малинові, рожеві), дидактична гра "Збери віночок", магнітофонний запис українських народних мелодій, фланелограф.

Хід заняття

Ой заходьте, діти-квітки,

Будемо гостей стрічати та віночки сплітати,

А віночки сплетемо - хороводом підемо.

(Лине українська народна музика. Заходять діти. Ідуть за вихователем змійкою, "плетуть вінок". По закінченню музики діти сідають на стільчики).

- Сплели віночок без стрічок. Колись його обов'язково носили всі українські дівчатка, починаючи з 3 років. Перший віночок дитині плела мама. У народі кажуть: "Віночок вити - життя любити". Віночок - не просто краса, а й оберіг, знахар душі та лікар. Бо в ньому є така чаклунська сила, яка біль знімає, волосся береже.

- А знаєте, в чому ця сила? (В квітах).

- Які квіти у нашому вінку? (Діти називають).

- Покажіть чорнобривець у віночку. Якого кольору пелюстки?

- Так. Це різнокольорова квіточка. А які кінці пелюсток? (Гостренькі).

- Чим подобається вам чорнобривець?

- Діти, прислухайтесь, до назві цієї квітки (промовляє повільно): чорнобривець. Кожна пелюсточка має чорну смужечку, наче чорні бровенята. І схожий чорнобривець на веселого чорнобрового хлопчика, який дивиться на кожного з нас і промовляє:

-Підфарбую бровенята, хай засяють оченята, Будь гарненька, чорноброва, білолиця і здорова.

- А що означає чорнобривець? (Красу). Так. Це символ краси.

- Діти, відшукайте у віночку ромашку і розкажіть про неї. (Діти розказують: якого кольору пелюстки, серединка, які кінці пелюсток).

- Чим подобається вам ромашка?

- Вона красива, ніжна, наче всміхається до кожного з нас. Так. Це символ ніжності та доброти.

- Ой, подивіться на ці квіточки! Вони ніби оченята в нашого Сашка. Я бачу Юлечко, тобі сподобались незабудки, іди розкажи про них.

(Розповідь дитини: 5 пелюсток голубого кольору, серединка -жовта, це маленькі квіточки).

- Чим вони тобі сподобались?

- Ще раз вслухайтесь в назву: Не-за-буд-ка. Вона просить нас: не забувайте квітів, турбуйтесь про них, любіть природу.

- Що означає незабудка? Так. Це символ вірності.

- А оця квіточка теж хоче, щоб про неї розповіли. Як вона називається? (Барвінок).

- На яку квітку він схожий? Чим відрізняються квіти барвінку і незабудки?

- Чим він тобі подобається? Так. Це символ Життя.

- А хто пригадає назву цієї квітки?

- Вітю, розкажи нам про безсмертник. (Квіточки маленькі, дрібненькі, їх багато, наче дружна сімейка).

- А що означає ця квітка? (Здоров'я). Так. Це символ Здоров'я. Безсмертник - лікарська рослина, чай із цих квітів дають діткам, коли в них болить живіт.

- А про яку квітку ми ще не говорили? Це мак.

- Скільки пелюсток у маку? Якого вони кольору? А серединка якого кольору?

- А зараз послухайте, що в народі розповідають про цю квітку, і подумайте, чому вона вплітається у вінок.

ЛЕГЕНДА ПРО МАК

Колись давно жили собі в одному селі брат та його молодша сестра. Хоч самі вони жили добре, весело, дружно, допомагали один одному, та одного разу сталось лихо. Напали вороги на Україну, і пішов брат захищати з козаками рідну землю. Місяць чекає його сестра, другий, третій, вже з походу козаки повертаються, а брата нема. Пішла тоді сестра його шукати. Довго ходила, поки не побачила - лежить на полі брат вбитий, а земля поруч вся червона від його крові. "Братику мій, братику рідненький", заплакала дівчинка та припала до нього. Поховали люди його на цьому самому місці. Сидить сестра на могилі, а сльози так і котяться з очей. Оросили вони землю, і тут сталось диво: виросли з землі квіти, як братова кров. Побачила їх дівчина та вплела у свій віночок на згадку про свого брата, щоб пам'ятати його та печалитись за ним. З того часу ті квіти маками назвали, а означають маки печаль.

- Діти, так чому мак вплітають у віночок? Що він означає?

- Так. Це символ Печалі, Смутку.

- Діти, а чим прикрашаються віночки, чого нема у нашого віночка?

- Так. В народі є повір'я: стрічки бережуть волосся від чужих очей. Тому й робили стрічки довгі, щоб вони закривали дівочу косу.

- Діти, а стрічки які за кольором? Так, різнокольорові.

- Сором тій дівчині, у якої стрічки пов'язані неправильно. В'язати їх треба уміло, в певному порядку. Ось послухайте, як одна дівчина в'язала стрічки на віночку.

- Сиділа дівчинка на галявині, плела вінок. Подивилась вона на землю-матінку нашу годувальницю, та й прив'язала посередині першу стрічку. Якого кольору? (Коричневого). Так. Що вона означає? (Землю). А потім пригріло ніжне сонечко. Посміхнулась дівчина теплим променям, та й прив'язала стрічку... якого кольору? (Жовту). Так. Прив'язала дві стрічки - хай сонечко вигріває землю з обох боків. Так, що означає жовта стрічка? (Сонце).

Пригріло сонечко. Вибилось із землі молоденьке житечко - і все зазеленіло навкруги. І дівчинка прив'язала до віночка... яку стрічку? (Зелену). Хай зеленіє житечко з обох боків. А потім глянула дівчинка на небо, а воно синє-синє, чисте, без хмарок, і прив'язала вона стрічку... якого кольору? (Синю). Що вона означає?

Та тут стало в'янути житечко без водички. А на небі ні хмаринки. І стала дівчинка дощик закликати. Як дощик закликають?

(Діти співають).

Тут набігли хмарки, і впали на землю перші краплини - блакитні-блакитні. Зраділа дівчинка дощику та прив'язала... якого кольору стрічку? (Блакитну). Так. Блакитну. Що вона означає? (Водичку.)

Зраділо житечко. А тому що дощик був чарівний - швидко достигло житечко. Зібрали люди врожай та й напекли смачного хліба, з'їла дівчинка окраєць хліба та й прив'язала... яку стрічку? (Оранжеву.) Що вона означає? (Хліб).

Радісно стало людям, бо де хліб у хаті - там весело. Стали люди щирими, добрими, тоді прив'язала дівчинка малинову стрічку, що означає щирість.

- Яку дівчинка стрічку прив'язала? Що вона означає?

Стали люди багатими, бо там, де хліб, там і достаток. І прив'язала дівчинка яку стрічку? (Рожеву.) А означає вона багатство.

- Так що вона означає?

(У процесі розповіді вихователь прив'язує стрічки до вінка).

- Діти, які стрічки за довжиною та шириною - різні чи однакові?

- У хатах вінки завжди вішали на білій стіні, на гарному рушнику. І ми так зробимо з нашим віночком.

- Ви ж не забули, що ви не прості діти, а дітки-квіти?

Проводиться фізкультхвилинка з елементами аутотренінгу:

1. Потяглись квіточки пелюстками до сонця (заплющити очі).

2. Загойдались під вітерцем

3. Нахилились, присіли, доторкнулись до матері-землі, відчули її
тепло і знову розправили пелюстки.

4. Закружляли квіти.

- Кружляли, кружляли квіти, а тепер подивіться: віночок наш розсипався. Сідайте і допоможіть мені зібрати віночок.

Проводиться дидактична гра "Збери віночок".

- Ось і зібрали ми вінок. А якої ж форми вінок? Зараз полічіть, скільки квіточок у вінку. (Шість). А на якому ж місці мак? Який за порядком чорнобривець? А ромашка? Молодці, діти. Дівчатка, а ви любите носити віночки? Коли ви їх одягаєте? Так. Віночки одягають на свято, коли співають, танцюють.

(Вихователь бере віночок, співає):

Як на свято ішли,

Ми віночок знайшли,

Та не знали, де діти,

Мали з того радіти.

А тепер ось який той віночок

Ясний на голівці лежить,

Буде радість в нім жить.

(Одягають вінок дівчинці на голівку). -1 очей не відірвати від Оксанки, так гарно!

- От зараз і пограємося, затанцюємо, заспіваємо.

(Діти стають в коло, в центрі - дівчинка у вінку. Проводиться І музична хороводна гра "Плетемо вінок").

Діти йдуть хороводом в один бік, Оленка в колі - в інший.

Діти співають: "Ми вінок для Оленки плетемо, зараз гарний їй віночок сплетемо." А тоді питають Оленку: «Кого ти хочеш, Оленько?»

Оленка: "Іди до мене, Максимку гарнесенький. Іди до мене, барвінку малесенький.

(Починає грати музика. Оленка з Максимком танцюють у колі. Так продовжується гра, доки Опенка не "сплете" собі вінок із усіх квітів. В кінці всі діти разом танцюють український танок під народну мелодію).

Підсумок заняття.

„Уклін тобі, Тарасе!"

До дня народження Т.Г.Шевченка.

Мета: продовжувати знайомити дітей з життям та творчістю Т.Г.Шевченко. Продемонструвати красу і чарівність Шевченкового слова, мелодійність та співочість української мови. Розвивати акторські здібності дітей у декламуванні віршів. Виховувати патріотичні почуття гордості, любов і повагу до спадщини, яку залишив поет.

Матеріал: портрет Т. Г.Шевченка, рушник, вазони з квітами, костюм селянської жінки, свічка, українські костюми, вірші Т.Г.Шевченка, М.Рильського „Шевченко".

Хід:

Діти заходять до святково прикрашеної групи (середина групи вільна). На стіні портрет Т.Г.Шевченка у рушнику, бокові стіни прикрашені вишивками, рушниками, українська поличка квітами у вазонах. На книжній полиці виставка книжок Т.Г.Шевченка.

Вихователь:

-         Летять сніжинки... одна, друга, третя... летять, сміються, веселяться, розмовляють, граються, доторкуються одна до одної. І чутно навкруги кришталевий передзвін. Але, що це? Погляньте у вікно! До нас повільно, але впевнено наближається красуня-весна.

Дитина:

Встала весна, чорну землю сонну розбудила,

Уквітчала її рястом, барвінком укрила;

І на полі жайворонок, соловейко в гаї

Землю, убрану весною, вранці зустрічають.

Вихователь:

-         Весна - улюблена пора року дітвори. Після довгої зимової холоднечі та негоди всім кортить поспілкуватися з живою природою - власними очима побачити, як прокльовується з-під землі зелена травичка. Цю одвічну радість може подарувати тільки весна.

Діти:

1.     Це куди подівся сніг з гірки біля дому? Він струмочками побіг не догнати нікому.

2.     З ним втекла сама зима по одній дорозі, Гляньте льоду вже нема і нема морозів.

3.     Бач, трава зазеленіла, чуєш, річка зашуміла, Пісня лине над полями, небо кличе журавлями...(хором)То іде до нас весна!

4.     А весна та чарівниця, щиро нам несе гостинці,

Пташка, рибка, звір на волі, мала бджілка, квітка в полі,

Всі весною оживають, весну красну прославляють.

Хоровод під акапельний супровід „Ой, минула вже зима..."

Дитина: Щовесни, коли тануть сніги, і на небі засяє веселка, повні сил і живої снаги...

Всі:      Ми вшановуєм пам'ять Шевченка.

Вихователь:

-         В історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає і шанує людство. До них належить ім'я великого поета Т.Г.Шевченка, народився Шевченко 9 березня 1814 року. Увесь свій могутній талант він присвятив служінню народові. Шевченко вийшов з народу, жив з народом і для народу.

Дитина:

В похилій хаті край села, над ставом чистим і прозорим,

Життя Тарасику дала кріпачка-мати вбита горем.

Сценка „Мати і Тарасик".

Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить її на столик біля портрета Шевченка. До неї підходить хлопчик.

-         Матусю, а чому так багато зірок на небі?

-         Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив?

-         Бачив, матусю, бачив... Матусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

-         Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, ясно, і світло це далеко видно.

-         Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

-         Старайся, мій хлопчику. (гладить його по голові та виходить, а хлопчик сідає до дітей)

Діти:

-  У селі Моринцях, у сільській хатині,

Уродився він на славу цілій Україні.

-                   Життя мати вдарувала, Тарасом назвала,

Як малого повивала, з малим розмовляла.

-                   Підростав малий Тарасик в піснях калинових,

В бідній хаті, в щирих ласках, в добрих різнословах.

-         І тому він ще хлопчиком мови не цурався,

До малюнків добрий хист мав, за малярство брався.

-         З-під низької стріхи соколом піднявся,

Як промовив його голос, громом розлягався.

-         І виріс він - і кобзу взяв, струни її торкнувсь рукою,

І пісня дивна полилась, сповита вічною тугою.

Пісня „Реве та стогне Дніпр широкий..." (слухання 1 куплету запису)

Дитина:      Тихо надворі, ні вітру, ні хмар,

Ані шелесне верба височенька,

Наша Оленка відкрила „Кобзар",

Вголос читає Шевченка.

Вихователь: Давайте і ми сьогодні почитаємо вірші Т.Г.Шевченка.

Діти:   „Сон"

...Світає, край неба палає,

Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає

Тихесенько вітер віє, степи, лани мріють,

Між ярами над ставами верби зеленіють.

Сади рясні похилились, тополі поволі

Стоять собі, мов сторожа, розмовляють з полем.

Підсумок, завершення.

«Щедрий вечір».

Українські вечорниці для старших дошкільників.

Програмовий зміст: закріпити знання дітей про народне святкування передноворічного ( за старим стилем) щедрого вечора, про його символіку. Розвивати мовлення дітей, удосконалювати навички виразного читання віршів. Виховувати інтерес і повагу до національних звичаїв та традицій, любов до рідної землі.

Матеріал: щедрівки, заклички, приказки, український одяг, костюми ряджених, зірка, дзвіночок, обладнання світлиці (піч, лава, ліжко з вишиваним покривалом та подушками, стіл накритий вишитою скатертиною), глечик, снопик, солома, ялинка, іграшки, гроші-монети, хустинка, зілля, ключ, ніж, торбинка для сміття, горщик з кутею, хлібина, калач, пиріжки.

Хід вечорниць:

Зала прибрана як світлиця. Виходять господиня та діти - хлопчик та дівчинка в українських костюмах.

-         От і святий вечір настав, скоро повинні прийти щедрувальники.

Стукають, у двері заглядає дитина:

-         Пустіть до хати. Дозвольте щедрувати .

Господиня і донька тримають в руках калач на вишитому рушникові, зустрічають гостей. Заходять ряджені діти із зіркою та дзвіночком, ялинкою, пучечком соломи, хлібиною.

Дівчинка:

Я дівчинка маленька,

Спідничка рябенька,

Чобітки червоні.

Будьте зі святом здорові!

Господиня:

-         Дякуємо! А що ви нам принесли?

Перший хлопчик:

-         Ялинку і хліб, щоб жити в злагоді всім!

Син:

-         І все?

Другий хлопчик:

-         Ні! Ще соломи, щоб всі були здорові!

Донька:

-         Та швидше проходьте, а то вітер до хати впустите.

Господиня:

-         То нічого, нехай і вітер заходить.

Син бере глечика:

Ходи вітре до нас,

Ось для тебе квас -

З-під накривки виглядає

Та піну пускає.

Син ставить глечика на стільчик.

Господиня:

-         - Давайте, дітоньки, поставимо ялинку у світлиці. А ти , синку візьми соломи й розклади на столі навхрест - ось так. А тепер поклади на соломці гроші, жмуток зілля, хустинку, хліб та ніж.

Хлопчик:

-         -  Навіщо так робити?

Господиня:

-         -  Це - на щастя, на дружбу. Синку, бери горщика на припічку і постав отам біля снопка.

Дівчинка:

-         А що в цьому горщику?

Господиня:

-         Смачна кутя.

Хлопчик:

-         Чому ж не на стіл ставити?

Господиня:

-         Треба так, дітоньки. Як біля жита стоятиме, то хліб родитиме, лихо хату минатиме. А навесні пташечка прилетить і звістку про врожай принесе.

Донька:

-         То я сама горщика віднесу, гаразд?

Господиня:

-         Ні, дитино, горщика має віднести лише хлопчик. Тоді чоловіки в нашій родині не хворітимуть, і всі хвороби з хати тікатимуть. Не журіться дівчатка, нам і жіночої роботи сьогодні вистачить. Ось тобі, Оленка, рушничок, - витри ним зі столу. А ти, доню, бери білу скатертину - будемо стола квітчати.

Дівчинка:

-         А як це - квітчати?

Господиня:

-         Не дивуйся з того, стіл же не слуга, а господар в хаті. Ось зараз застелемо скатертину. Беріть-но, дівчатка, за кінчики, як я і примовляйте за мною:

Стола квітчаємо,

Господаря викликаємо:

Ходи за стіл рік новий зустрічати,

Щоб другого діждати!

Господиня:

-         Викладайте доню на тарілки смачненькі пиріжки.

Донька:

-         Чиї ж то діти - пиріжечки?

Господиня:

-         Пиріжки - то діти хліба святого. А без хліба нема свята. Ось дійде зоря і будемо за стіл сідати.

Дівчинка:

-         -  То я вірша про зорю знаю.

Ой, зоря-зоряниця,

Красная дівиця,

Біля хати ходила,

Любі слова говорила:

Що у хліба коса,

То його краса,

Що на ньому пташина,

То його родина.

Господиня:(підходить до печі)

-         Зараз ми глянемо, який у нас удався хлібчик (виймає буханець).

Донька:

-         Наш святковий хліб добре спікся.

Господиня:

-         Ай справді вдався. Кажуть люди: який хліб спікся - такий рік зустрівся. Тож маємо в дружбі й злагоді жити. Хліб зріс, не потріскався - буде в нас усіх добре здоров'я.

Господиня:

-         Та у нас ще й ялинка не прибрана. Послухайте, є така легенда, нібито ялинкою стала неслухняна дівчинка, яка не виконала прохання місяця: не віднесла до криниці вінка сестриці-водиці Уляні. Місяць розгнівався на непослух і перетворив дівчинку на деревце.

Дівчинка:

-         То виходить, люди жаліють дівчинку-ялинку. І щоб вона була гарною, розвішують на неї іграшки та намисто.

Господиня:

-         Так, і саме тому новорічну ялинку раніше прикрашали лише хлопчики, щоб деревце не розплакалося. Ось і зараз наші хлоп'ята убиратимуть ялинку.

Хлопчик:

Як у хаті ялинка врочиста,

Хай буде доля наша чиста,

Дні роками минають,

Щастя та здоров'я нас не покидають.

Дівчатка:

-         А ми, що будемо робити?

Господиня:

-         Буде й вам робота. Підметіть в хаті, але сміття не викидайте, а загорніть в цю торбинку. Ми сховаємо її, а після свят спалимо і окуримо димом вулики та наш садок, щоб багатими були.

Господиня:

-         Настав час Новий рік зустрічати та щедрівку заспівати.

Діти співають „Щедрий вечір тобі, пане-господарю..."

Господиня:

-         А де ж це кутя?

Син подає кутю:

Ось вам кутя, щоб рідня була до пуття,

Нікого не цуралась, додому верталась.

Звичаї наші знайте, гарно їх вивчайте.

Хлопчик-посівальник набирає в жменю жита, засіває світлицю й усіх в ній:

Житом, житом із долоні

Засіваю в вашій хаті -

Будьте дужі та багаті!

Хай все збудеться нівроку,

З новим щастям, з Новим роком!

Господиня:

-         А зараз ми підемо посівати, всіх з Новим роком вітати.

Діти виходять із зали і йдуть щедрувати по садку.